Де народився, там i згодився

 «Де народився,
Там і згодився!», -
Віками навчали нас
Мудрі Отці:
«Бо більш важливішого
В Світі не має,
Ніж Любов
До своєї…  -   Святої Землі!».

«Де народився –
У тому краї згодився!», -
Онукам казали – діди-козаки:
«Бо тут наше…, навіки,
Родове коріння!
Наша хата…, вишневі сади,
Мають назву одну –  Україна!
Даровані Богом, ці вільні степи…».

Тут духмяне…,  прозоре  повітря,
Синє небо…, і води Донця!
Хай не буде ніколи -  нам іншої долі,
Там де ми живемо…,
То все рідна земля!
Де налите колосся…,
Та в них  -  стигла  пшениця,
Мов золотом вкриті, навколо  поля.

«Де народився – у  батьківськім домі згодився…», -
То Мати співала дітям пісні!
В тій безмежній своїй…,
До останній краплини  - любові,
Пригорнулись до  неї сини!
«Одне-одного  шануйте…, мої дорогенькі!
Бо ви всі із слов’янського, древнього Роду,
Рідні по крові своїй  -  всі брати…».

Ще у світлиці
Вона також казала:
«Прикрашають наш дім  - 
Рушники!
Як і життя…, - 
Їх завжди захищайте!
Коли  раптом жадібні…, з війною,  -
Прийдуть незвані – до нас вороги…».

«Де народився,
Там і згодився!», -
Віками навчали нас
Мудрі Отці…:
«Бо більш важливішого
В Світі не має,
Ніж Любов
До своєї…  -   Святої Землі!».

21 листопада, 2018 рік