Де народився, там i згодився

«Де народився –
Там і згодився!», -
Віками навчали нас
Мудрі Отці…:
«Бо більш важливішого
В Світі не має,
Ніж Любов…,
До своєї…  -   Святої Землі!»

«Де народився –
У тому краї згодився!», -
Онукам казали – діди-козаки…:
«Бо тут наше…, навіки,
Родове коріння!!!
Наша хата…,  й вишневі сади…,
Мають назву одну –  Батьківщина!
Даровані Богом…, ці вільні степи…»

Тут духмяне…,  прозоре  повітря…,
Синє небо…, і води Донця!
Хай не буде ніколи… -  нам іншої долі,
Там де ми живемо…,
То все рідна земля!
Де налите колосся…,
Та в них  -  стигла  пшениця…,
І, як золотом, вкриті…, навколо, поля…!

«Де народився – у  батьківськім домі згодився…», -
Так, Мати співала дітям  -  пісні…!
В тій безмежній своїй…,
До останній краплини…,  - любові,
Пригорнулись до  неї сини…!
«Одне-одного  шануйте…, мої дорогенькі!
Бо ви всі  -  із слов’янського, древнього Роду,
Рідні по крові  своїй  -  всі брати…»

У тій чистій світлиці…,
Вона їм, також, казала:
«Прикрашають наш дім  - 
Рушники!
Більш, ніж життя…, - 
Їх завжди захищайте…!
Коли  раптом, жадібні…, з війною…,  -
Прийдуть незвані – до нас вороги…»

«Де народився –
Там і згодився!», -
Віками навчали нас
Мудрі Отці…:
«Бо більш важливішого
В Світі не має,
Ніж Любов…,
До своєї…  -   Святої Землі!»

21 листопада, 2018 рік.


Рецензии