Помилка - переклад

ПЕРЕКЛАД

Коли сніжинку - легкість незрівнянну,
Що зіронькою падає з небес,
Береш рукою – вмить сльозою тане,
Ефір не вернеш – не чекай чудес.

Чи, в чарах від прозорості медузи,
Капризом рук торкнеш її єства,
То полонянка, враз відчувши узи,
Раптово зблідне й зразу - нежива.

Коли в метеликах не бачиш мрію -
Не диво у польоті, а земне –
Де те вбрання? Облиш тепер надію,
Лиш пил зорі на пальцях розімнеш.

Метеликам, сніжинкам дай - з зірками,
І не губи медузу на пісках,
Не можна мрію мацати руками,
Не можна мрію втримати в руках!

Хисткій печалі, знаю я, не можна
Сказати «Пристрасть будь! І пломеній!»
Твоя любов помилка і порожнє, -
Та без любові гинем. Чародій!

Аноніна Грипа

ОРИГИНАЛ СТИХА

ОШИБКА

Когда снежинку, что легко летает,
Как звездочка упавшая скользя,
Берешь рукой — она слезинкой тает,
И возвратить воздушность ей нельзя.

Когда пленясь прозрачностью медузы,
Ее коснемся мы капризом рук,
Она, как пленник, заключенный в узы,
Вдруг побледнеет и погибнет вдруг.

Когда хотим мы в мотыльках-скитальцах
Видать не грезу, а земную быль —
Где их наряд? От них на наших пальцах
Одна зарей раскрашенная пыль!

Оставь полет снежинкам с мотыльками
И не губи медузу на песках!
Нельзя мечту свою хватать руками,
Нельзя мечту свою держать в руках!

Нельзя тому, что было грустью зыбкой,
Сказать: «Будь страсть! Горя безумствуй, рдей!»
Твоя любовь была такой ошибкой, —
Но без любви мы гибнем. Чародей!


Марина Цветаева


Рецензии