Помилка - переклад
Коли сніжинку - легкість незрівнянну,
Що зіронькою падає з небес,
Береш рукою – вмить сльозою тане,
Ефір не вернеш – не чекай чудес.
Чи, в чарах від прозорості медузи,
Капризом рук торкнеш її єства,
То полонянка, враз відчувши узи,
Раптово зблідне й зразу - нежива.
Коли в метеликах не бачиш мрію -
Не диво у польоті, а земне –
Де те вбрання? Облиш тепер надію,
Лиш пил зорі на пальцях розімнеш.
Метеликам, сніжинкам дай - з зірками,
І не губи медузу на пісках,
Не можна мрію мацати руками,
Не можна мрію втримати в руках!
Хисткій печалі, знаю я, не можна
Сказати «Пристрасть будь! І пломеній!»
Твоя любов помилка і порожнє, -
Та без любові гинем. Чародій!
Аноніна Грипа
ОРИГИНАЛ СТИХА
ОШИБКА
Когда снежинку, что легко летает,
Как звездочка упавшая скользя,
Берешь рукой — она слезинкой тает,
И возвратить воздушность ей нельзя.
Когда пленясь прозрачностью медузы,
Ее коснемся мы капризом рук,
Она, как пленник, заключенный в узы,
Вдруг побледнеет и погибнет вдруг.
Когда хотим мы в мотыльках-скитальцах
Видать не грезу, а земную быль —
Где их наряд? От них на наших пальцах
Одна зарей раскрашенная пыль!
Оставь полет снежинкам с мотыльками
И не губи медузу на песках!
Нельзя мечту свою хватать руками,
Нельзя мечту свою держать в руках!
Нельзя тому, что было грустью зыбкой,
Сказать: «Будь страсть! Горя безумствуй, рдей!»
Твоя любовь была такой ошибкой, —
Но без любви мы гибнем. Чародей!
Марина Цветаева
Свидетельство о публикации №118112101943