Де сховатись від слів, що як ехо
Повертаються у бумаранзі,
Й несподівано, цілячи в серце -
Залишають сліди на бумазі.
Де подітись від сильного болю,
Що спричинює шум у вухах,
Хто сказав, що інакшої долі,
Не існує - ніж нидіть в рядках.
Повертають слова свої смисли -
І лягають як шпали німі,
І чекають, аби електричка -
Переїхала з гуркотом їх.
Повторяють слова себе вкотре -
На чужих іронічних губах -
І в насмішці обличчями корчать,
Поки не прокидається страх.
Повертаються спиною - вірно,
Розставляючи смисли, як шахи,
Аби кожен окремо їм вірив,
І розказував іншому з жахом.
У ненависті скорчені губи -
І прокльони розвіяні в криках,
Недозрілі серця чують згубу
У повторення вічної рими.
Де сховатись від дивного ехо,
Що оглушує рибу, як хвиля,
Де сховатись від зітканих брехонь,
І від сітей свого божевілля.
Ховайся-15
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118112006097
Свидетельство о публикации №118112006097
Рецензии