Як позабути мій рідний поріг,
Де липа висока і зламана гілка,
А серед вишень здоровий горіх.
І смикає душу в просторі сопілка.
Тетерів хвилі свої розплескав,
І поїть Полісся своєю водою.
Від посухи щиро всіх рятував,
І край прославляє. Весною - Красою.
Трактора шум потурбує людей,
А батько старенький вже весь, і на ньому.
Багато у батька добрих ідей.
Так хто ж допоможе? Старому, одному.
Матуся маленька біля воріт,
З нетерпінням чекає рідного сина.
Молитви читає - свій Заповіт.
Щоб в мирі навіки зустрілась родина.
17.11.2018 р.
Як позабути
© Copyright: Николай Шапаренко, 2018
Свидетельство о публикации №118111804005
Свидетельство о публикации №118111804005
Рецензии
