Была и нет в Херсоне осень.
Но кто бы что ни говорил,
Еще не все увяли розы, Когда тебе
Шестдесят три.
Сніжинок дотик в діаманти
Перетворило їх тепло.
Сховалось літо в ті троянди.
Сховалось, та не відцвіло.
Идут года, бегут минутки.
Цветут цветы, цветут не зря.
Тепло души... сигнал маршрутки...
ХерСон. Средина ноября.
Хай в безпораднім листопаді
впаде останній, вщент, листок.
Та в теплім слові завжди - радість.
Мов дотик ніжних пелюсток.
Маршрутка тоже цвета - осень.
Последний выпал ей маршрут.
Шуршит маршрутка, - жизни проза.
Но розы все еще цветут.
Шумлять безмовним есперанто
Вітри надій, надій вітри..
Якщо не в'януть ще троянди,
То що нам ті - шістдесят три?!
16. 11. 2018. ВК ХерСон
Ноябрь, 16
© Copyright: Валерий Квачев, 2018
Свидетельство о публикации №118111801725
Свидетельство о публикации №118111801725
Рецензии