Петруся не ображають,
За ним родичів гора,
Що погрозами жбурляють:
Тільки вийде із двора.
Як копиця, суне мати,
Підминаючи під груди,
Тих, кого переконати -
Важче, аніж рот заткнути.
Батя робить розпальцовку,
І розрівнює з землею,
Хто не виє в зграї вовком,
Той не блеє хай вівцею.
Злих бабусь - пузатий натовп,
З вилами напоготові,
За онука вони знатно
Зрешетять кого завгодно.
Дальніх родичів контакти,
З номерами золотими,
З-під землі можуть дістати,
Закопавши спершу винних.
Петруся не ображають,
Він один - як рекетир.
Краще вчасно заховаються
За дверцятами квартир.
Ховайся-4
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118111706063
Свидетельство о публикации №118111706063
Рецензии