Як господар, гримнув гучно -
І за ним осіли двері,
Він, як в грі, стріляє влучно,
В поторочі і химери.
Тож ховайся хто де бачить -
У шкафу і під столом,
Бо патронів більше значно,
Аніж білочок гуртом.
Бо не знаєш, де та білка
Може сісти - з переляку,
Чи на пляшку від горілки,
А чи кумові на сраку.
Чи захоче вкрасти сала -
І залишить свій протез -
В тому місці, де кусала,
Щоби зразу протверезіть.
Білки бігають по стінам -
І ховаються за тюлі -
Хоч стріляєш без прицілу -
Смажиш їх, як у фритюрі.
Та коли білки паролі
Стали вводити за звичкою -
В гру зайшли нові герої -
І у ріг скрутили живчика.
Хто ж заходить так, панове,
В гру чужого інтелекту -
Не до себе ж ви додому -
Увірвались з пістолетом.
Ховайся-1
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118111703908
Свидетельство о публикации №118111703908
Рецензии