Красень вибрав серед інших,
Не дівчину, а опудало,
Чи диявол ним потішивсь,
А чи чорт його попутав.
І огрядна, як подушка,
Із зубами в позолоті,
Вона, була проклятуща
Й мабуть, зналась в приворотах.
Бо, як відьма з Конотопу,
Ледь сховалась за фату, -
Коли маг від фотошопу
Малював її вручну.
Але красень невдоволений,
Був не тим, що жінка мразь,
Але тим, що злився з фоном
Й непомітним став ураз.
Сподівався, що увага
Всіх гостей - буде на ньому,
Його блиск на противагу
Стане стильним та зірковим.
Але гості дивувались
Не з краси - що шкірить зуби,
А із подивом сахались
Від пекельної подруги.
Красивий-3
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118111605069
Свидетельство о публикации №118111605069
Рецензии