Таро-2

У тролейбус ледве влізши
У ранковій штовханині,
Спогляданням себе тішиш, -
Наспіх зверненої спини.

Розглядаєш колір куртки,
І символіку нашивки,
Потім звихненим придурком,
Підпираєш лобом шибку.

Скручуєш себе в пружину,
Й намагаєшся дивитись -
Чи проїхали зупинку,
На якій потрібно вийти.

Натикаєшся на груди,
Із глибоким декольте,
Й намагаєшся пірнути
Носом поміж двох грудей.

Головою лізеш в пахву,
Щоби якось розвернутись,
Й натикаєшка на сраку,
Яку важко обманути.

Тож гадаю, що гадати
Дуже важко в тісноті -
Краще очі закривати
Й їхати, як у таксі.


Рецензии