Як сидiли вони у зеленiм саду... Нiна Трало

http://stihi.ru/2018/11/13/9297


Оригінал:


Як сиділи вони у зеленім саду,
срібне сяйво із неба спадало на трави,
вітерець зупиняв захмілілу ходу,
квіти-зорі у хмарах зітхання ховали.

Голубий туманець поспішав од ріки
приховати любов у листках полохливих
і тремтіла зоря, і ховались віки
у кохання словах чарівних незрадливих.

Як вони говорили - яснішала ніч,
темні тіні відходили в далеч поволі
і росою спадала сльозина із віч
і цвіла... І цвіла над стежиною долі.

А коли вони зрадили це почуття -
обмертвілі слова впали в листя пожовкле,
застогнало й поплентало світом БУТТЯ
й повело за собою кохання примовкле.
24.07.2018


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Как близки были двое в цветущем саду…
Свет серебряный с неба окутывал травы,
Ветерок замедлял сам себя на ходу,
Звёзды в тучах вздыхали, как томные павы…

А туман с голубенью рождала река,
чтоб припрятать их чувства, их позднее счастье,
и дрожала заря, исчезали века
за словами любви, что волшебно-всевластны.

От звучания ночь освещалась не раз,
Тени тёмные вдаль отошли мимо воли,
И росою спадала слезина из глаз
И цвела…и цвела над дорогою доли.

…А когда они предали чувство своё,
Краски молча облезли и с листьев промокших,
И по свету в сердцах поплелось БЫТИЁ,
Уведя за собою и то, что примолкло.




Аватар из Инета,
коллаж мой