Жовте листя встелилося килимом,
Спохмурніла небесна блакить:
Пізня осінь витає над Києвом,
Мов володарка містом летить.
То дощами із вітром насупиться,
То порадує сонячним днем,
Та в усьому вже знак: не відступиться,
І готує багато проблем…
Не потішить вже «бабиним літом» -
Найтеплішим осіннім теплом,
Не повернеться запахом квітів,
Не змахне журавлиним крилом,
А роздягне усе до травинки,
Зніме шати багряні з дерев,
Сірим смутком наповнить хмаринки,
Сумом - очі дівчат-королев…
Розчарує нас всіх мокрим холодом,
Парасольок вагою зайвою,
Під ногами розтоптаним золотом
І буденністю неохайною…
***
© Copyright: Оксана Горобиевская, 2018
Свидетельство о публикации №118111402492
Свидетельство о публикации №118111402492
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.