Я знаю, чому сидимо по домівках
Лише в соцмережах виказуєм гнів
Бо ми всі без віри йдемо, без надії
Ми втратили їх, вже здавна ми без сил.
Нам треба повірити в себе, та в долю
Та з Богом іти в боротьбі за життя
З колін підійматися треба в надії
Та знявши кайдани спалити СМІТТЯ !
За Силу, та Волю, за спокій старих
За сад с соловейком, вишневий
За пісню, що ллється в гаю до рання
За мир так жаданий душею…
Вставай Україно ! Доволі вже нам !
Ми винні у тому, що діє
Ніхто окрім нас не звільнить, не спасе !
Лише хто живе у країні!
Вставай, Украина!
© Copyright: Анна Прудченко, 2018
Свидетельство о публикации №118111204542
Свидетельство о публикации №118111204542
Рецензии