У життєвих гірках - часто,
Всі з завзяттям пруться вгору,
Та втрапляє більшість в пастки,
Скочуючись знов додолу.
Тож до піку одиниці
Вибираються і звідти,
Пильним оком, як у птиці,
Бачуть шлях з пітьми до світла.
Й починають - в мемуарах
Тим, хто зїхав із дистанції,
Переказувати з жаром,
Божий план евакуації.
Бо згори - як на долоні,
Краще видно очевидне, -
Як в життєвих перегонах
Конкурентів мять завидно.
Як пройтися поголовно,
Не знімаючи взуття,
По злиденним і голодним,
Скинувши їх в небуття.
Наступить собі на горло,
І відмовитись від дружби,
Забуваючи про гордість,
Цілувати в дупу дужих.
І діставшись, як до цілі, -
До омріяних вершин,
Плюнути звідтіль прицільно,
На життя, яке прожив.
Житт в г рки-4
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118111108104
Свидетельство о публикации №118111108104
Рецензии
