То й що, що Осiнь? - А ходА й Весни!

Зозуля Юрий Павлович
Ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня: тримаймося, Сестри, Братове, Нене; то й не сама тут замальовка!!
З календарем же ми без шельмувань: лишень зими не сни, а завжди діжди весни!!!


               звелась весна на повен зріст,
               талан увесь, несхибний зміст...

               й мов до магніта, — прагне ж, літа!
               яскравовида!!  повноквіта!!!

               струмочки топлять геть річки,
               опари рвуть старі діжки...

               всі юні, — не забуті й миті!
               й життя!! — й за цілий рік одмиті!!!

               ще одігріється земля,
               таки од неба: й вближчать; для...

               а найщиріщого б, — й кохання!
               й знов, родичання!!  й щоб — світання!!!


© Copyright: Зозуля Юрий Павлович, 2018
Свидетельство о публикации №118111008383
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Зозуля Юрий Павлович