У сон занурилась свідомість
І серце трохи менш стучить,
По троху засинає совість,
Лише душа одна не спить.
Від тіла легко відірветься
І полетить за небокрай,
До неї Янгол до торкнеться
І поведе в казковий гай.
Душа зустрінеться з майбутнім
Поговорить та вип’є чай,
Минуле буде теж присутнім,
Бо то насправді дивний край.
Відвідає усі сузір’я,
Приляже на чумацький шлях,
Бо він м’який, неначе пір’я,
Яке за стелять у яслах.
Там відпочине аж до ранку,
Допоки сонце не зійде.
Присяде мить якусь на ґанку
І в тіло знову увійде.
Сосєдка О.Д. 17.09.2018 р.
Подорож душ
© Copyright: Александр Соседка, 2018
Свидетельство о публикации №118110908882
Свидетельство о публикации №118110908882
Рецензии