Вітер шумить, нахиляє дерева,
біля дороги тополя скрипить,
А на подвір"ї сварлива сусідка
знову на діда Степена кричить.
Гори сміття підіймаються в небо,
з вітром летять на село,
а біля греблі схилилися верби,
сонце далеко за хмари зайшло.
Там впало дерево, там черепиця,
там оцинкований дах віднесло,
там у повітрі вже сіна копиця
і все те несе, що там поруч було.
Вітер гуде, шаленіє,
ніби наш дах розриває,
дошки від даху в сусіда зриває
та по селу розкидає.
Ніби це вже кінець світу,
що нам віщують давно,
тільки не можна все це зупинити,
ніби я бачу все це у кіно.
Згодом все ніби завмерло,
вітер притих навкруги,
ніби в природі перерва
я ж з нею ожив від нудьги.
Укр. В1тер шумить
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110908292
Свидетельство о публикации №118110908292
Рецензии