Люблю я - відпочивати
Із палаткою на морі,
І тому, що - грошей катма,
І тому, що сила волі.
Тож знаходжу я місцину -
Далі від коштовних дач,
І на березі пустиннім, -
Як собака, місце значу.
Та останнім часом навіть
В небезпечній гірській зоні -
Де можливі камнепади -
Розплодилось Робінзонів.
Як не місце біля моря,
То палатка - ще з часів
Дуже древньої історії,
Із устроєм племінним.
Біля неї - як грибниця,
Ще палатки - тільки менші,
Як зійшла зимова криця,
Вони виросли найперші.
Ну, а потім потяглися
Каравани - ближчих друзів,
Дальніх родичів,служниці,
Їхні діток голопузих.
Трохи далі - рік як тому
З виду дуже кволий дід,
Навалив гівна вагони,
Й розплодив свій родовід.
Тож шукала я пристанок
Всю відпустку - ледь найшла -
Там з гори скотився камінь,
І убив кількох собак.
Отдих-1
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118110903179
Свидетельство о публикации №118110903179
Рецензии