I, як тебе забути, милий...

                І, як тебе тепер забути,
                Душа до краю добрела...               
                Ліна Костенко

Вариант № 1 ( на украинском языке )

І, як тебе забути, милий,
душа в сльозах, чом знов одна,
в минулому засуха, ливні,
але, де взяти скільки сили,
самотність випити до дна.

Ще не прийшлось, ще не пила
жалю із серця і печалі,
лиш окрик занімів в мовчанні,
та тіні в південь розчинялись,
коли поникли два крила.

Мов зірка крізь туман мовчання
моє серденько... Защо ж мука,
то не побачення - розлука,
там обіцянок пусті звуки
та нездійсненні сподівання.

Знайди нам, Боже, виправдання...

                ***
И, как забыть тебя, любимый...

Вариант № 2 ( на русском языке )

И, как забыть тебя, любимый,
душа в слезах и вновь одна,
прошли и засуха, и ливни,
мне суждено быть очень сильной -
пить одиночество до дна.

Не приходилось, не пила
из сердца выжатой печали,
лишь крик застыл в немом молчаньи,
да тени в полдень исчезали
и опускались два крыла.

Зов сердца плавит лёд молчанья,
мерцает светом среди звёзд,
но не свиданье - расставанье,
и тихим эхом обещанья,
остались в тонком мире грёз.

Нам нет пред Богом оправданья...

                17.10.2018г.