Ти побачив мене, ти, мiй голос почув
I в цю мить про усе на землi позабув
В серцi тьохнуло щось, наче дзвон продзвенiв,
Ти не мiг зрозумiти, хто його розбудив.
Як же статись могло, очi свiтом горять,
Думки рвуться до мене, наче пташки, летять.
Стiльки рокiв прожив i не думав, не знав
Раптом Бог тобi Чудо в подарунок послав.
Як тобi далi жити, що з тим Чудом робити?
Твое Чудо – це Я, мене треба любити.
ТВОЕ Чудо ЦЕ Я!
© Copyright: Галина Вирт, 2018
Свидетельство о публикации №118110809911
Свидетельство о публикации №118110809911
Рецензии