Після випускного, останнього класу,
я тебе не бачив усі ці роки,
і в своїй уяві, я кожнрго разу
згадував твій образ, не раз -залюбки.
Літо пролетіло і ми постаріли
і в кожного з нас, є дорога своя,
і скроні мої вже давнр побіліли,
а ти - невід"ємна уява моя.
Мабуть вже ніколи тебе не побачу,
та зараз не знаю, яка ти сама,
чи може й на тебе чекає невдача,
та я не зрівняю тебе з усіма.
Мені дуже шкода, що в душі негода,
каламутить серце, та фонтаном б"є,
та тільки для мене була завжди врода,
та образ твій з роками, не ясним стає.
Укр. Тв1й образ
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110809760
Свидетельство о публикации №118110809760
Рецензии