Я занадто довго в ігри
Грався зранку і до ночі,
Що моя реальність збіглась -
Й не налазить вже на очі.
Стала начебто дитяча -
Ігрова і ненадійна,
Може схибити добряче,
Поламатись безнадійно.
Бачу мобом себе дужим,
Що проходить повз дурдому,
Мимо нього інші люди -
Ельфи, орки, сильні гноми.
Їм образити малого,
Наче плюнути в лице.
Не покличеш на підмогу,
Бо меча уткнуть тихцем.
Як зацькований, тікаю
І шукаю вірний сховок,
Чорних магів уникаю,
Білих обходжу нервово.
В луків теж далекі стріли,
Гномів повно в магазинах,
Не виходжу купить хліба,
Бережу останні сили.
Як знайду надійний бункер,
Із доставкою в квартиру -
Тоді виграю у шутер -
І надвір зовсім не вийду.
Параноя-6
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118110707461
Свидетельство о публикации №118110707461
Рецензии