Услышь мое Согрей!

Был страх, лишающий надежд на сон, -    
Паук стянул мне крылья. Час бессилия.         
В ночи искало сердце камертон.
И шорохов ночных плыла флотилия
За край воображаемых морей.
У скал скользила утлой лодкою
Та вера, что услышишь ты «Согрей!»
И вновь придешь, я буду тихой, кроткою.
И на плече твоем увижу сны,
Где все мосты построены сгоревшие,
Где солнце на воде как диск  блесны,
Где поцелуешь руки онемевшие.
31.03.2017 г

http://www.stihi.ru/2018/11/12/1691
Перевод Валентины Лысич

   Переклад Валентини ЛИСИЧ:


Був страх: позбавив всіх надій на сон –
Стягнув павук мені, безсилій, крила.
Вночі шукало серце камертон.
І шерехи флотилія явила,
Відпливши в ніч у край чужих морів.
Черкне човном об голі скелі віра,
"Зігрій!" почувши. Буду, як хотів,
Як прийдеш, – тиха, лагідна, мов ліра.
Побачу на плечі твоєму сни,
Де всі мости збудовані згорілі,
Де сонце на воді, як диск блешні,
Де зацілуєш руки онімілі.