що сталося з нами? на укр. яз

Товче вітер в полі пустим маковинням,
гулки'й по довкіллю розноситься дзвін...
Душа виривається ра'зом з корінням
від всьо'го страхіття й безглуздості війн.

Що сталося з нами, якщо добровільно
до страйку штовхаємо власних дітей?
Невже жити важко по-людськи, суспільно,
дотримуючись миролюбних ідей?

Живцем варимо'ся у пеклі гріховнім,
наглу'хо зачинені двері сердець,
агресія - навіть на рі'вні духовнім,
а це вже насправді - садомський кінець.

Що тво'риться з світом? - безбожність та підлість,
людськи' язики', - наче леза ножів.
Навіщо просити у Бога про милість,
коли від тих воєн люд оскаженів?! 

Усякі дрібниці доводять до сказу,
того', хто ступає на стежку війни',
душа одягається в чорну проказу
й стає несвідомо рабом сатани.

Господь же нас вчить доходи'ти до згоди,
вирішувать справи без кровопролитть.
Не хочуть ніяк примиритись народи
і знову земля під ногами горить.

На Бога не гнівайтесь із наріканням,
666-й  - у вас легіон.
Гряде' Вишній Суд  - з вироком-покаранням, -
не  схвалює ві'йни Небесний закон!


05/10/18/