Любопитна Варвара-1
Як на хуторі велося,
Коли носа відірвали,
Щоб не пхала, як не просять.
І показували пальцем
На Варвару всі гуртом,
Бо вона, як зірка смальцем
Заблищала над селом.
Дружно приказку зліпили
Із останніх поголосів,
Як Варварі любопитній
Відірвали хлопці носа.
Вже й села того немає,
Із землею час зрівняв,
А нещасную Варвару
Кожен другий обсміяв.
Повелось - дівки із носом,
Без цікавості живуть,
І не пхнуть, куди не просять,
Боячись, що обсміють.
Всі красиві - наче кралі,
Краснолиці, наче маки,
Але хлопи по Варварі -
Тишком виють, як собаки.
Свидетельство о публикации №118110704139