Золотом лягають береги...
Річка небом голубим горить.
Райдуга безпечніш від дуги...
На світанку за туманом,-спить.
В небо лине птахів родовід.
Холодно? Напевно. Осінь вже.
Червоніє ягодами глід...
Мов фолькльор родини береже.
Я вдивляюсь в той осінній гай.
Манить кольорами пада лист.
І збігає день...піймай-піймай.
Та й втікає...наче скинув хвіст.
(Понкратова.О.В.)
Золотом лягають береги
© Copyright: Лена Грама, 2018
Свидетельство о публикации №118110703290
Свидетельство о публикации №118110703290
Рецензии