Заколисане

Ми танцювали під "Колискову"
Перший, й напевно останній раз.
Ти не почав зі мною розмову,
Між нами був тільки вальс.
Сплелися пальці в мережеві ночі,
Очі застигли в двобої шаленому,
Мелодія тихо на вушко шепоче,
Буду в руках твоїх я полоненою.
Шепіт і подих, погляд, мов виклик,
Кинутий білою рукавичкою,
Не котується світ на темних і світлих,
Ти став моєю згубливою звичкою.
Віддай мені серце, яке ти сховав,
Пусти мого плаття шовк через пальці,
Віддай мені танець, який ти забрав,
Віддай мені сон мій, не згаданий вранці.
Благаю, пусти! Не кружляй міріадами,
Не снися мені під чарівні пісні!
Досить про себе щоночі нагадувать,
Годі кружлять уві сні.
Хочу закони усі порушити,
Фізики квантової, конституції,
Хочу прокинутись, але знов змушена
Піддатись твоїй революції.
Здіймаючи прапор у танці білий,
В знак перемоги твоєї, як завжди,
Мов струмом обпалюють пальці шкіру,
Залишивши мітку назавжди.
Моя незалежність здається без бою,
Лишається в твоїх руках.
Я буду кружлять у танці з тобою
Під "Колискову" у снах.