Ми довго йшли до комунізму,
який в державі простував,
а він иов марево, мов тризма
весь час від мене відступав.
Чим далі йшов, тим далі віддалявся,
немов ковток жаданної води,
від мене він на кілька кроків залишався,
за кілька кроків нетривалої ходи.
Шкода, що він немов туман розтанув,
та зникли з ним чудові сподівання,
та винний в цьому керівник, що доконав
і комунізм і в тих людей переконання.
Пройдуть роки, настануть нові зміни,
та історичне колесо повернеться назад,
знайдуться нові люди, безсумнівно,
та прийде новий історичний лад.
Укр. Ми довго йшли
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110308736
Свидетельство о публикации №118110308736
Рецензии