Розцвіла мов квітка, молода сусідка,
та чарує хлопців нашого села,
шкода, що я рідко, бачу цю сусідку
вона ж наших хлопців всіх з розуму звела.
Вона не звертає на хлопців уваги,
коли до криниці з відрамии іде,
ось так вимагає до себе поваги
і з ними розмову навіть не веде.
Лише при нагоді, я чекав цю вроду
з нею привітатись ніби невзначай.
Провести до клубу в холодну погоду,
коли сонце сяде десь за небокрай.
З нею ми ходили до сільського клубу,
разом повертались у вечірній час,
думав, що кохання в нас весна розбудже,
та на потім переносив, його кожний раз.
Навіть я не думав, навіть не гадав,
що свою сусідку скоро не побачу,
поки я вагався, хтось у мене вкрав,
а я їй ще й зароаз, тільки щастя зичу.
Укр. Розцв1ла
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110308595
Свидетельство о публикации №118110308595
Рецензии