Подсолнухи укр

СОНЯХИ

А я стеріг з нею соняшник
і ми лузали насіння.
І нам удвох було соняшно,
аж до третього півня.

П'яниймісяць сховався в ліс
й кинув щедру приманку.
Третій півень на лісу зліз.
Й... не чіпав нас до ранку.

І ніяких тобі страхіть,
окрім третього півня.
Про вуста, мов солодкий глід,
знає нічка осіння.

Нитка осені - як жива,
крає серце - відкрите.
На дорозі - плакун-трава,
Якщо там не ходити.

Наступив зранку на граблі:
Так тобі , хлопче й треба!
Поламались усі щаблі.
Ті, що - з неба й до тебе.

Не чекай листа, не пишу.
Бо чи є в світі кошти
за котрі б, що в душі ношу
зміг довірити б пошті.

Без голів сохнуть соняхи
і чекають пороші.
Гавкнув пес з двору: раз, другий.
Дочекавсь листоноші...

Жар жоржиновий дозріва,
Дрібно дощик періщить.
Гріють серце твої слова
і вогонь з попелища.

Відпускає дню всі гріхи
надвечір'я осіннє.
Догорять чорні соняхи.
Та лишиться насіння...

ВК 1.11.2018 ХерСон