Осiння кава В мокрому саду

Осіння кава… В мокрому саду
Холодні краплі… Мить… Клепсидра… Вічність…
Чи є можливість витерти межу,
Що ділить простір й час крізь пересічність?

Осіння кава… Під кущем троянд
Насичені вологою пелюстки…
Вже не-Земний, Небесний аромат,
Осіннє диво, що пливе назустріч…

Осіння кава… Листя на траві…
Остання зваба… Пряна насолода…
Пролиті і не вилиті дощі…
У забуття освячена дорога…

Осіння кава… Смак далеких мрій
Прожитих кимось, десь, колись, можливо…
Між різнобарв’ям спогадів й подій –
Надії й кава у саду осіннім…

30.10.2018


Рецензии