Осiння кава В мокрому саду
Холодні краплі… Мить… Клепсидра… Вічність…
Чи є можливість витерти межу,
Що ділить простір й час крізь пересічність?
Осіння кава… Під кущем троянд
Насичені вологою пелюстки…
Вже не-Земний, Небесний аромат,
Осіннє диво, що пливе назустріч…
Осіння кава… Листя на траві…
Остання зваба… Пряна насолода…
Пролиті і не вилиті дощі…
У забуття освячена дорога…
Осіння кава… Смак далеких мрій
Прожитих кимось, десь, колись, можливо…
Між різнобарв’ям спогадів й подій –
Надії й кава у саду осіннім…
30.10.2018
Свидетельство о публикации №118110109037