Осiнньому соняховi... Людмила Юферова

                http://www.stihi.ru/2015/11/03/7352
                (вариант первый)



Вариант второй:


Оригінал:


Жовтень у стрімкому нетерпінні
Сипле щедро охру з рукавів...
Що ж так пізно, Соняху осінній,
Біля мого серденька зацвів?

Що ж це ти в своє строкате літо
Настраждався і осиротів,
Що в густу печаль було пролито
Келих найсолодших почуттів?

І, мабуть, як ангелів дарунки,
Що тепер всміхаються довкруж,
Ці твої шовкові поцілунки
Й неймовірне поєднання душ.

Соняху, сумна твоя домівка,
В серці осінь раною пече...
І прив'яла хилиться голівка
На моє худесеньке плече...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:



…А октябрь, весь в жгучем нетерпенье,
Охру сыплет в сад, на частокол…
Поздно ты, Подсолнух мой осенний,
Возле сердца, наконец, зацвёл…

Как же ты в пестреющее лето
Сиротел, прильнуть хотел к плечу
И в печаль густую влил при этом
Кубок самых сладких в мире чувств?..

Ангелов святые аллилуйи,
Те, что улыбаются светло, –
Шёлковые эти поцелуи…
Слиться душами нам повезло!..

Солнечный, грустна твоя уловка:
В сердце осень ранняя печёт…
Клонится привядшая головка
На моё уставшее плечо…


Аватар Автора оригинала