О, город роз! -вольный

 
         О, місто троянд!

     Людмила Киреева-Силенко


Донецьк величавий - славетна шахтарська столиця!
Уже півстоліття живеш в моїх спогадах, снах:
Фонтан в центрі міста здалЯ кришталево іскриться,
Троянди, троянди - на вулицях, в парках, садах!

Прийняв мене юну в обійми, як люблячий тато,
Зігрів, направляв перші кроки в дорослі літа,
Навчав, гартував, крила дав,
щоб не повзать - літати!
О, місто - фортеця науки, краси і труда.

Будьонівка рідна - робочий район  Пролетарський -
Світлинки твої не зтирає із пам'яті час:
Руді терикони - круті піраміди шахтарські,
Дорогу серпневу, крізь степ, до заводу пластмас,

Хімічний завод, що так терпко пропах нафталіном!
І місце робоче найперше - в душі навікИ,
І мій ДонГеУ - світ наук у вечірні години,
Старенький трамвай...
Там мої зовсім юні роки!

Життєві вітри розлучили давно нас з тобою,
Та я прилітала до тебе, у рідні краї...
На жаль, охопив мої спогади смуток з журбою:
Донецьк у вогні, не розкриє обійми свої!

Донецьк величавий - колишня шахтарська столиця,
Як серце болить, коли бачу я тебе у спогадах, снах:
Фонтан кришталевий гіркою сльозою іскриться,
І горе квітує на вулицях, в парках, садах...


http://www.stihi.ru/2017/11/03/5772


__________________________________


          О, город роз!

    Вольный перевод с украинского
 
         Маша Виленская


Донецк величавый - шахтёрская наша столица!
Уже полстолетья живёшь в моей памяти, снах:
Фонтан в центре города в брызгах хрустальных искрится,
И розы, и розы - на улицах, в парках, садах!

Как любящий папа, согрел добротой и заботой,
Ты, с первых шагов, направлял к достиженью мечты,
Учил, закалял, крылья дал, чтоб подняться к высотам, -
Форпост прогрессивной науки, труда, красоты!

Будённовка наша - рабочий район Пролетарский, -
То светлое время с теплом вспоминаю не раз, -
И высь террикона - крутой пирамиды горняцкой,
И, в августе, степью, дорогу к заводу пластмасс.

Мой химкомбинат, нафталином пропахшийся терпким,
И место рабочее первое - в сердце обет!
Родной ДонГэУ - светоч знаний, - в вечернее время,
И старый трамвай...
там в дали молодых-юных лет.

Но жизни ветра разлучили давно нас с тобою,
К тебе прилетала - коснуться родимой земли...
... К несчастью, я вспомню - и душу охватит тоскою:
Донецк мой в огне - не раскроет объятья свои!

Донецк величавый - былая шахтёров столица,
Так сердце щемит, когда вижу сейчас тебя, в снах!
Хрустальный фонтан, умываясь слезою, искрится,
И горе алеет на улицах, в парках, садах...


 * - Написано с учётом пожеланий и использованием предложений автора оригинала - Людмилы Киреевой-Силенко.
 - Фото из интернета.