Осіннє надвечір’я
Танцює осінь танго з листопадом,
кружляє листя в вальсі чарівнім
і зорепадом сиплеться по саду,
де сумно трохи й радісно мені.
Радію зорям в неосяжнім небі
і різнобарв’ю теплих кольорів,
та сумно, що цей день минув без тебе,
хоч довго ще над обрієм зорів…
Час незупинно котиться до ночі
і серце від непевності щемить.
Твої глибокі і сумливі очі
мене не полишають ні на мить…
31.10.2018
***
© Copyright: Олександр Мачула, 2018
Свидетельство о публикации №118103107725
Свидетельство о публикации №118103107725
Рецензии
