Бiляни

 Я Бiляни згадую своi...
 Де городи бiгли всi до рiчки
 Де текла Лозова повноводна,
 По дорозi дати всiм водички.
 

 Бiляни  великi, зеленi -
 Ген видно вдалi  Синiй Яр -
 Село наше свiтле, просторе
 Над рiчкою нiжився пар.
 
 У центрi села, Оболоння -
 Там грали в футбол школярi,
 А поруч ходили поважно,
 На тонких ногах журавлi.

 Бiляни, Бiляни,Бiляни...
 Сiяло нам сонце з гори
 Найкраще село Украiни,
 З тих пiр, в тi часи в дiтвори.

 Бiляни, село мое гарне -
 Цвiло все пiд небом, садами
 Соловi просиналися рано,
 Iз сонцем, та моiми батьками.

 Протiкала Лозова, скрiзь тремби -
 Гранiт на Опустi ласкала,
 По пiску,  в Гринькiв Яр вона бiгла
 Немов мавка, босою втiкала.

 Левада, на нii лелеки -
 Обслiдують трави зеленi,
 Ми йдемо з батьками i братом
 I в мене е пряник, в кишенi.

 Я згадую дiм, та криницю -
 Квiтки в весняному розмаi,
 Батькiв своiх рiдних та брата,
 Те мiсце, де батькiвська хата?

 Колись, де ми  бiгали з братом,
 Танцювали лелеки крильми -
 З Володею, разом як птахи
 Кружилися в танцi i ми.