Синку

Я тебе впізнаю серед натовпу, сину!
І здається , ще мить,  ти обіймеш мене. -
Обізналась у горі – бачу іншу дитину…
Нехай люта біда тут його омине.

Знову йду в нікуди, тільки згадки минулі: -
Голос твій, твої очі, поцілунок в уста…
Ти загинув, синок, від ворожої кулі.
Відібрали навік, вкоротили літа!

Янголятко моє,хто ж мене знов покличе
Пригорну я кого до самотніх грудей?!-
На землі хто мені мир душі запозичить? –
Я горюю й  живу в самоті між людей.

Як же важко мені засинати без тебе.
Ніби прірва та ніч, уві сні -  як ЖИВИЙ!
Кожен ранок дивлюсь із надією в  небо -
Там із хлопцями разом ти підтримуєш стрій.


Рецензии