Місто, немов намистинка,
На перехресті доріг.
Неба прозора хустинка
В річку упала до ніг...
Кожен в човні, мов рибалка,
Часу куделю пряде...
Вбралась веселка-гадалка
В осені пасмо руде.
Осінь біжить босоніжка
Вітами кленів і верб,
Місто вклоняється ніжно,
Осінь бере в ньому верх.
Птаство грайливе у зграї,
Мов на зайців, вирина,
Люди, мов пси дикі, лають,
Люди ж, бач, теж звірина.
Годі, вам лащитись, годі,
Буйні вітри-вороги,
Місто роздягнуть по моді
Хмари за день-за другий...
Сурми опівночі кволі...
Зорі шумлять в падолист...
Просять нам кращої долі,
Долі хоча б, як колись...
Місто, немов намистинка,
Місяця сяйво тонке...
Зорі у ніч чи обжинки
долі? ...чи річка цвіте?
обжинки долi
© Copyright: Лика Поо, 2018
Свидетельство о публикации №118103009833
Свидетельство о публикации №118103009833
Рецензии