Вулиця бюез назви,
без нумерації двори,
всі ми там зростали
під галас дітвори.
Там біля толоки
на краю села,
старенька баба Чмирька
весь час сама жила.
А біля її хати
стояв німецький танк,
де ми любили грати
без лобових атак.
Він весь, цей час, після війни
стояв мов темна хмара,
та тільки нас вже не лякав
настигла Божа кара.
А згодом як металобрухт
відбуксували від села,
де він знайшов інший маршрут
що б всім забулася війна.
Спомин
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102909752
Свидетельство о публикации №118102909752
Рецензии