Надiя

Світить незнайома нам зоря.
Знову ми відірвані від дому,
Знов між нами села і міста
І злітні вогні аеродрому.
Тут у нас тумани і дощі,
Холодом світанки зранку сяють,
Всюди на незвіданій путі
Тут сюжети мудрі нас чекають.

Надія – мій компас земний,
А удача – нагорода за смілість.
І досить однієї пісні,
Яка заспіває про дім мій.

Ти повір, що звідси, віддалік
Гублять очі речі непомітні,
Тануть хмари грозові навік,
І обиди зовсім нісенітні.
Треба тільки зачекати нам.
А коли спокійний і затятий,
Радості коротких телеграм
Часом випадає отримати.

Надія – мій компас земний,
А удача – нагорода за смілість.
І досить однієї пісні,
Яка заспіває про дім мій.

І забути ми не зможемо
Всього, що колись недоспівали:
Втомлених очей, що любимо,
Хуг московських, що нас зупиняли.
Знов між нами села і міста,
Розлучають життєві події.
В небі незнайома нам зоря
Світить, мов то пам'ятник надії.

Надія – мій компас земний,
А удача – нагорода за смілість.
І досить однієї пісні,
Яка заспіває про дім мій.

//"Надежда" – Н.Добронравов