Романс зрілої любові
Любов статечна – як ота примара,
немов пекельні чари чи дурман,
останній шанс полинути за хмари,
думок медових пристрасний туман.
В якому віці серце більше плаче?
Звичайно ж, у останньої межі…
Кохання літнє – то нарзан неначе,
оази життєдайні міражі.
Життя вирує, кров хвилює серце,
бентежить душі, голови п’янить…
Потоки терцій, з'єднаних у скерцо,
спадають подарунками умить!
Любов остання – ніжний промінь світла,
вологи крапля у палючий день.
Жоржиною осінньою розквітла,
щоб заспівати декілька пісень…
Любов поважна – випадок, дар божий,
то долі бенефіс, останній шанс.
Нехай Всевишній стане на сторожі
і якнайдовше лине той романс!
29.10.2018
Романс зрiлоi любовi
© Copyright: Олександр Мачула, 2018
Свидетельство о публикации №118102902678
Свидетельство о публикации №118102902678
Рецензии
