Вітер котить листя по стежинах,
Осінь йде - стукоче чобітком.
І печаль рождається полинна,
Все вкриває сивим туманОм.
А мені, так хочеться ще літа,
А мені, так хочеться тепла...
Щоб довкруж, мов килим пишні квіти
І,щоб радість рясно зацвіла.
А мені, так хочеться любові,
Аби поруч - милого плече.
Його погляд ніжно-загадковий,
Що душі повік не обпече.
Вітер котить листя по стежинах,
Осінь йде - стукоче чобітком.
Відступись, печаль моя полинна,
Здіймись в небо високо орлом.
***
© Copyright: Оксана Малиновская 2, 2018
Свидетельство о публикации №118102807732
Свидетельство о публикации №118102807732
Рецензии
