Мені держава нагадала
моє занедбане село,
звідки вся молодь повтікала
туди, де краще всім було.
Одні поїхали до міста,
інші в заможніше село,
а там життя вже не барвисте,
а в інших, теж мов не було.
Зараз зникають без провини
де краще жити без села,
а ця країна мов дівчина
стоїть роздіта до гола.
Молодь мігрує за кордон,
де є заможніше життя,
а в нас в ушах лунає дзвін
та неприємні відчуття.
Лишились в нас похилі люди,
старі бабусі, дідусі,
яким теж краще вже не буде
і вже не буде молодих років.
Укр. Життя мов не було
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102802752
Свидетельство о публикации №118102802752
Рецензии