«Тепер вже достатньо листя,
Щоб розтлумачити подих вітру…»
(Пауль Целан)
Доволі листя,
Забагато насипала ти, Осене.
Повний міх,
Ще й дороги всі засипано,
Всі шляхи, всі стежки,
Всі подвір’я,
Всі левади і всі могили –
Все засипано….
І то жовтим, багряним –
Кольорами минулого,
Кольорами сторінок
Книг зотлілих:
В яких було все написано,
Але не знайшлось нікого,
Хто б міг зрозуміти
Хоч літеру.
Доволі вже листя:
Щоб нас поховати,
Щоб все заховати,
Щоб все заперечити –
Все – навіть Час…
Доволі вже листя:
Кожен листок - це сторінка
Книги старого алхіміка –
Містика і чорнокнижника.
Забагато істин:
Навіть для мене –
Прочанина…
Доволi
© Copyright: Артур Грей Эсквайр, 2018
Свидетельство о публикации №118102700071
Свидетельство о публикации №118102700071
Рецензии
Прочанин - вязень віри, тому і "забагато істин".Мені здається, зявляються ростки, так би мовити, синоптичної віри на базі основних релігій, в цьому щось є. Але, можливо, мені це тільки здається на фоні осені.
З повагою.
Михаил Бордонос 29.10.2018 13:23 • Заявить о нарушении
З повагою.
Михаил Бордонос 29.10.2018 13:23 • Заявить о нарушении
Дякую за такий цікавий відгук і таке цікаве розуміння цього твору!
Артур Грей Эсквайр 29.10.2018 18:37 Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 29.10.2018 18:37 Заявить о нарушении