Розійшлися ми з тобою
мов два берега весною,
ти наліво, я направо,
а я все тебе чекаю.
Чи повернешся ти знову,
чи забула рідну мову,
чи можливо вже й не знаєш,
та нікого не чекаєжш.
А я все такий вродливий,
та в житті не був щасливий,
та ніхто того не знає,
що в житті мене чекає.
Ти ж пробач мені скоріше,
що турбую твою душу,
я б хотів тебе забути
та не знаю як зробити.
Мов два берега
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102704046
Свидетельство о публикации №118102704046
Рецензии