Тролить троль зірок інета,
І збиває їх з орбіти
Як котяра, що в лабетах -
Мучить миш перед обідом.
Ставить мишці запитання -
Несумісні із мораллю,
Й дивиться, як та востаннє
Пустить сльози, як з кришталю.
Як зірветься зразу маска -
Звідти істинна личина,
Як яга з старої казки -
Вирветься, почув кончину.
Як істерика закрутить
І звихне останні мізки,
Не даючи їй збагнути,
Що вона в цифровім світі.
Миша вчувши слабкість кігтів -
Вирветься з котячих лап,
І почне щосили бігти -
Як прискорений стартап.
Кіт кидається навздогін -
Але скрізь лише піймає
Облизня - мишачий спомин
Знов доводить до одчаю.
Та спинись нарешті, мишо,
Я ж хотів тебе, як зірку -
Шерстю витерти до блиску,
Але миша шусть - і в нірку.
Може, добрим був твій намір,
Каже миша з укриття,
Та з болючим чорним шрамом
Залишилась на життя.
Трол -5
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118102702406
Свидетельство о публикации №118102702406
Рецензии