Дерева в золоті,та у червоній міді,
Дощем на землю опадає лист,
А з неба ллються сльози,прохолодні,
Під вітру хуліганський свист
У пам"яті живуть ще теплі дні,
Та спів пташок,під вітами калини,
Та ті стежки,що на побачення вели,
До милої,коханої дівчини
Тепер вже у Житті панує осінь,
Та дні буття летять,як листя ці,
Про долю,про свою узнеєш,
Читаючи малюнок на руці
Думки злітають,до самого неба,
Вони про спогади,що гріють нам серця,
Про те вони...що все минеться,
Мов осінь,золота,ось ця
Тож,не жалкуй,що осінь вже минула,
Та не сумуй,коли дощі рясні,
Життя палае,ніби полум"я,нетлінне,
А осінь,хай приходить,увісні
27.10 рік 2018
А з неба ллються сльози
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2018
Свидетельство о публикации №118102701815
Свидетельство о публикации №118102701815
Рецензии
Як же гарно Ви написали вірш про осінь співучою українською мовою!
ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЬ!
З повагою і теплом душі,
Иннушка Ин 06.11.2018 16:53 • Заявить о нарушении
ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЬ!
З повагою і теплом душі,
Иннушка Ин 06.11.2018 16:53 • Заявить о нарушении