А мамині очі, закрились серед ночі,
закрились серед ночі назавжди,
їй принесли троянди всі жовті та колючі,
не відвели від лиха та біди.
Життя подарувала, своїм маленьким дітям,
та відійшла у вічність на цей час,
не буде вже ніколи, її на цьому світі,
то ж найдорожчою була вона у нас.
Вона вже не підкаже, як нам без неї жити,
як буде тяжко нам в майбутні дні,
ніхто не допоможе, не скаже, що робити,
без неї залишились ми одні.
Я знаю, що з роками, загояться васі рани,
та тільки шкода мами на цей час,
її немає з нами і краще вже не стане
її немає більше серед нас.
Укр. А мамин1 оч1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102608506
Свидетельство о публикации №118102608506
Рецензии