На небi хмари як намисто

На небі хмари як намисто
Навколо мене рідне місто,
Що навесні цвіте над Бугом
Хоч нам на жаль, буває туго

Я з тобою  в свято і в негоди
Хто то з іншим містом хоче згоди
Це ж не іншу жінку покохати,
Це забути шлях до рідної хати

Мій Миколаїв ти зі мною
В думках і в серці, за спиною
Я їду близько чи далеко
В душі моїй ти як лелека

Хто б мене зумів переконати,
Що не треба матір пам'ятати
Так і я про місто пам'ятаю
І завжди при зустрічі вітаю


Рецензии