В1тер лебединий

ПЕРЕКЛАД

Віє вітер лебединий,
Кров’ю синь небес болить.
Наступають роковини
Перших днів, як став любить.

Ти мої розрушив чари,
Роки плинуть, мов в воді.
Тобі й старість не до пари,
Ти такий же, як тоді.

Ще й дзвінкіший голос ніжний,
І лише часУ крило
Славою покрило сніжно
Безтурботнеє чоло.

Антоніна Грипа

ОРИГИНАЛ СТИХА

Веет ветер лебединый,
Небо синее в крови.
Наступают годовщины
Первых дней твоей любви.

Ты мои разрушил чары,
Годы плыли, как вода.
Отчего же ты не старый,
А такой, как был тогда?

Даже звонче голос нежный,
Только времени крыло
Осенило славой снежной
Безмятежное чело.

Анна Ахматова


Рецензии