Вечоріє, день згасає,
Стиха гучний пташиний спів,
Спати лісове братство лягає,
Вгамовуючи діточок своїх.
Соловейка нічний спів,
Неначе заколисує громаду,
Сич розбурканий кричить,
Настав час йому вже полювати.
Десь вовк на місяць виє гучно,
Та ясень старий заскрипить,
Листя берези шепоче тихо,
Та мишеня так жалібно пищить.
Комарі гудуть, бо хочуть крові,
Тепленької з когось попити,
Вітру нема, то ж їм нагода,
Увесь ліс за нічку облетіти.
То там, то там світ з світляків,
Неначе хтось запалює каганчик,
Нічне життя вирує навпаки,
Хрюкнув невдоволено кабанчик.
Чарівна ніч накрила ліс,
Денні трударі відпочивають,
Нічна громада шкабарчить,
Свою працю ген розпочинає.
28.09.2018 р.
Запоріжжя
Нич
© Copyright: Виталий Костылёв, 2018
Свидетельство о публикации №118102508326
Свидетельство о публикации №118102508326
Рецензии