За екраном біля компа,
З одним оком всевидющим
Як в могутнього циклопа -
Сидів троль і ніц не глючив.
Він статечний мудрагеля,
Збайдужілий до емоцій,
Як піщинка, що в пустелі -
Загубилася під сонцем.
Попадає опоненту -
В саме серце і зловтішно
Не підхоплений пінцетом -
Пада й ранить іще більше.
Попадає в клавіш шифри -
Неприборканим заскоком.
Спричиняє слиновихри -
Й сліз просолені потоки.
Ні обличчя не зівяне,
Жоден мяз не видасть біль,
А натомість хулігани -
Плачуть, як під водевіль.
Та якось один завзятець,
Навмання відвісив хук -
А де ж друге око, братець,
Який клюнув в нього крук?
Якби знав - яка піщинка
Тролю виплакала око -
Незбагненна порошинка -
Що застрягла десь глибоко.
Трол -2
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118102507727
Свидетельство о публикации №118102507727
Рецензии